Электронная книга: Тарас Шевченко «Кобзар»

Кобзар

«Кобзар» – збірка творів Тараса Шевченка, генія українського народу. Надзвичайно простою милозвучною мовою автор передає красу й велич нашого народу, із його звичаями й традиціями, радощами й трагедіями; змальовує героїчну боротьбу за краще щасливіше майбутнє, вчить любити Україну з її неймовірно красивою природою та незрівнянною солов’їною мовою, закликає боротися до останнього подиху.

Издательство: "Public Domain" (1840)

Категории:

ISBN: 978-5-457-24804-5

Характеристики

Форматы:
Возраст: 12

электронная книга (fb2, fb3, epub, mobi, pdf, html, pdb, lit, doc, rtf, txt)

Скачать бесплатно

Ознакомительный отрывок книги:

ВСЕ ЙДЕ, ВСЕ МИНАЄ…

Все йде, все минає – і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає… одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло…
І листя пожовкле вітри рознесли.
А сонечко встане, як перше вставало,
І зорі червоні, як перше плили,
Попливуть і потім, і ти, білолиций,
По синьому небу вийдеш погулять,
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає, і будеш сіять,
Як над Вавілоном, над його садами
І над тим, що буде з нашими синами.
Ти вічний без краю!.. люблю розмовлять,
Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою,
Співать тобі думу, що ти ж нашептав.
Порай мені ще раз, де дітись з журбою?
Я не одинокий, я не сирота,
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? – гріх, душа жива!
А може, їй легше буде на тім світі,
Як хто прочитає ті сльози-слова,
Що так вона щиро колись виливала,
Що так вона нишком над ними ридала.
Ні, не заховаю, бо душа жива.
Як небо блакитне – нема йому краю,
Так душі почину і краю немає.
А де вона буде? химерні слова!
Згадай же хто-небудь її на сім світі,
Безславному тяжко сей світ покидать.
Згадайте, дівчата, – вам треба згадать!
Вона вас любила, рожевії квіти,
І про вашу долю любила співать.
Поки сонце встане, спочивайте, діти,
А я поміркую, ватажка де взять.
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля,
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну,
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині.
Там найдеться душа щира,

Не дасть погибати,
А тут… а тут… тяжко, діти!
Коли пустять в хату,
То, зустрівши, насміються,
Такі, бачте, люди:
Все письменні, друковані,
Сонце навіть гудять:
«Не відтіля, каже, – сходить,
Та не так і світить;
Отак, – каже, – було б треба…»
Що маєш робити?
Треба слухать, може, й справді
Не так сонце сходить,
Як письменні начитали…
Розумні, та й годі!
А що ж на вас вони скажуть?
Знаю вашу славу!
Поглузують, покепкують
Та й кинуть під лаву.
«Нехай, – скажуть, – спочивають,
Поки батько встане
Та розкаже по-нашому
Про свої гетьмани.
А то дурень розказує
Мертвими словами
Та якогось-то Ярему
Веде перед нами
У постолах. Дурень! дурень!
Били, а не вчили.
Од козацтва, од гетьманства
Високі могили —
Більш нічого не осталось,
Та й ті розривають;
А він хоче, щоб слухали,
Як старці співають.
Дарма праця, пане-брате:
Коли хочеш грошей,
Та ще й слави, того дива,
Співай про Матрьошу,
Про Парашу, радость нашу,
Султан, паркет, шпори,
От де слава!!! а то співа:
«Грає синє море»,
А дам плаче, за тобою
І твоя громада
У сіряках!..» Правда, мудрі!
Спасибі за раду.
Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.

Вибачайте… кричіть собі,
Я слухать не буду,
Та й до себе не покличу:
Ви розумні люди —
А я дурень; один собі,
У моїй хатині
Заспіваю, заридаю,
Як мала дитина.
Заспіваю, – море грає,
Вітер повівав,
Степ чорніє, і могила
З вітром розмовляє.
Заспіваю, – розвернулась
Висока могила,
Аж до моря запорожці
Степ широкий крили.
Отамани на вороних
Перед бунчуками
Вигравають… а пороги
Меж очеретами
Ревуть, стогнуть – розсердились,
Щось страшне співають.
Послухаю, пожурюся,
У старих спитаю:
«Чого, батьки, сумуєте?»
«Невесело, сину!
Дніпро на нас розсердився,
Плаче Україна…»
І я плачу; а тим часом
Пишними рядами
Виступають отамани,
Сотники з панами
І гетьмани; всі в золоті
У мою хатину
Прийшли, сіли коло мене
І про Україну
Розмовляють, розказують,
Як Січ будували,
Як козаки на байдаках
Пороги минали,
Як гуляли по синьому,
Грілися в Скутарі
Та як, люльки закуривши
В Польщі на пожарі,
В Україну верталися,
Як бенкетували.
«Грай, кобзарю, лий, шинкарю!»
Козаки гукали.
Шинкар знає, наливає
І не схаменеться;
Кобзар вшкварив, а козаки —

Аж Хортиця гнеться
Метелиці та гопака
Гуртом оддирають;
Кухоль ходить, переходить,
Так і висихає.
«Гуляй, пане, без жупана,
Гуляй, вітре, полем;
Грай, кобзарю, лий, шинкарю,
Поки встане доля».
Взявшись в боки, навприсідки
Парубки з дідами.
«Отак, діти! добре, діти!
Будете панами».
Отамани на бенкеті,
Неначе на раді,
Походжають, розмовляють;
Вельможна громада
Не втерпіла, ударила
Старими ногами.
А я дивлюсь, поглядаю,
Сміюся сльозами.
Дивлюся, сміюся, дрібні утираю,
Я не одинокий, є з ким в світі жить;
У моїй хатині, як в степу безкраїм,
Козацтво гуляє, байрак гомонить;
У моїй хатині синє море грає,
Могила сумує, тополя шумить,
Тихесенько Гриця дівчина співає,
Я не одинокий, є з ким вік дожить.
От де моє добро, гроші,
От де моя слава,
А за раду спасибі вам,
За раду лукаву.
Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Бувайте здорові!
Піду синів випроводжать
В далеку дорогу.
Нехай ідуть, – може, найдуть
Козака старого,
Що привіта моїх діток
Старими сльозами.
Буде з мене. Скажу ще раз:
Пан я над панами.
Отак, сидя в кінці стола,
Міркую, гадаю:
Кого просить? хто поведе?
Надворі світає;
Погас місяць, горить сонце.
Гайдамаки встали,

Помолились, одяглися,
Кругом мене стали,
Сумно, сумно, як сироти,
Мовчки похилились.
«Благослови, – кажуть, – батьку,
Поки маєм силу;
Благослови шукать долю
На широкім світі».
«Постривайте… світ не хата,
А ви малі діти,
Нерозумні. Хто ватажком
Піде перед вами,
Хто проведе? Лихо, діти,
Лихо мені з вами!
Викохав вас, вигодував,
Виросли чималі,
Йдете в люди, а там тепер
Все письменне стало.
Вибачайте, що не вивчив,
Бо й мене хоч били,
Добре били, а багато
Дечому навчили!
Тма, мна знаю, а оксію
Не втну таки й досі.
Що ж вам скажуть? Ходім, сини,
Ходімо, попросим.
Єсть у мене щирий батько
(Рідного немає) —
Дасть він мені раду з вами,
Бо сам здоров знає,
Як то тяжко блукать в світі
Сироті без роду;
А до того – душа щира,
Козацького роду,
Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала,
З малим розмовляла;
Не одцуравсь того слова,
Що про Україну
Сліпий старець, сумуючи,
Співає під тином.
Любить її, думу правди,
Козацькую славу,
Любить її! Ходім, сини,
На раду ласкаву.
Якби не він спіткав мене
При лихій годині,
Давно б досі заховали
В снігу на чужині,
Заховали б та й сказали:

«Так… якесь ледащо…»
Тяжко, важко нудить світом,
Не знаючи за що.
Минулося, щоб не снилось!..
Ходімо, хлоп'ята!
Коли мені на чужині
Не дав погибати,
То й вас прийме, привітає,
Як свою дитину.
А од його, помолившись,
Гайда в Україну!»
Добридень же, тату, в хату!
На твоїм порогу
Благослови моїх діток
В далеку дорогу.

С.-Петербург, 1841, апреля 7

Содержание отрывка:

  • НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ
    • КАТЕРИНА
    • ТАРАСОВА НІЧ
    • ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ
      • ПЕРЕБЕНДЯ
        • ТОПОЛЯ
          • ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА
            • ІВАН ПІДКОВА
            • Н. МАРКЕВИЧУ
            • НА НЕЗАБУДЬ ШТЕРНБЕРГОВІ
            • ГАЙДАМАКИ
            • ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ…
              • МАР'ЯНА-ЧЕРНИЦЯ
              • УТОПЛЕНА
              • ПЕСНЯ КАРАУЛЬНОГО У ТЮРЬМЫ (ИЗ ДРАМЫ «НЕВЕСТА»)
              • СЛЕПАЯ (ПОЭМА)
              • Другие книги схожей тематики:

                АвторКнигаОписаниеГодЦенаТип книги
                Тарас ШевченкоКобзарКобзар — таке ім’я дав народ славетному поету, національному генію українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку — (формат: 130x205 мм, 416 стр.) Подробнее...2016
                59бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарОт издателя:Видання Кобзар. Вибрана поезія здійснено за сприяння Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Упорядкував тексти за рукописами поета, давши до них коментарі та примітки… — (формат: 180х250х46 мм, 448 стр.) Подробнее...2014
                6500бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарДо збірки Кобзар увійшли поетичні твори Т. Г. Шевченка, дібрані згідно з вимогами найновішої програми з української літератури середньої загальноосвітньої школи, затвердженої Міністерством освіти та… — (формат: 130х200 мм, 432 стр. стр.) Подробнее...2014
                80бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарТарас Шевченко, вічний Кобзар, що торкається струн душі кожного українця. Його вірші знайомі нам із дитинства, його творчість досі викликає багато дискусій, щирі захоплення і знаходить безліч… — (формат: 170x245 мм, 656 стр.) Подробнее...2017
                155бумажная книга
                Тарас ШевченкоКОБЗАР Тарас Шевченко родился 9 марта 1814 года в селе Кириловке Звенигородского уезда Киевской губернии в имении помещика Энгельгардта в семье крепостного крестьянина. На восьмом году, лишившись отца… — Книга по Требованию, - Подробнее...2011
                2177бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарОт издателя:На відміну від численних так званих «повних» збірок, пропоноване видання є насправді максимально повним зібранням поетового спадку, яке поєднало всі твори, що потрапляли під цензурування… — (формат: 175x245 мм, 576 стр. стр.) Подробнее...2013
                700бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарОт издателя:Сборник великого украинского поэта содержит стихи, поэмы, баллады, написанные в 1837-1871 годах.Французский составной переплет ручной работы изготовлен из комбинации натуральных кож (кожа… — (формат: 115х155х60 мм, 960 стр.) Подробнее...2014
                3000бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарОт издателя:Великий світ національного і вселюдського буття встає з полум'яніючих сторінок «Кобзаря». Картини народного життя, з різноманіттям її людських типів і осіб, її драмами і трагедіями, так… — (формат: 60х90/16 (140х210 мм), 736 стр. стр.) Школьная библиотека украинской и зарубежной литературы Подробнее...2012
                110бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарОт издателя:«Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури — (формат: 60х84/32 (~100х140мм), 960 стр. стр.) Подробнее...2009
                161бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарДо збірки, крім основних, увійшли твори, що їх було вилучено у різні часи царською, а згодом радянською цензурою. Наведено також біографічні й бібліографічні відомості та добірку афоризмів поета — (формат: 145x215 мм, 352 стр.) Подробнее...2015
                75бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарЗ-поміж безлічі книг світової літератури людство виокремило ті, що ввібрали в себе мудрість віків і мають для народу значення заповітне — (формат: 105х145 мм, 208 стр.) Антологія мудрості Подробнее...2015
                64бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарВидання представляє „Кобзаря” Т. Шевченка з ілюстраціями Василя Седляра (1-е видання – 1931р., 2-е - 1933р.) Василь Теофанович Седляр, художник-монументаліст з кола… — (формат: 250х300 мм, 552 стр.) Подробнее...2011
                20000бумажная книга
                Тарас ШевченкоКобзарВидання представляє „Кобзаря” Т. Шевченка з ілюстраціями Василя Седляра (1-е видання – 1931р., 2-е - 1933р.) Василь Теофанович Седляр, художник-монументаліст з кола «бойчукістів»: учень Михайла… — (формат: 250х300 мм, 552 стр.) Подробнее...2011
                15000бумажная книга

                Тарас Шевченко

                Биография Тараса Шевченко

                Украинский поэт, прозаик и художник Тарас Григорьевич Шевченко родился 9 марта (25 февраля по старому стилю) 1814 года в селе Моринцы Киевской губернии (ныне Черкасская область, Украина) в семье крепостного крестьянина.

                Его детские годы прошли в родном селе и в селе Кириловка. Будущий поэт рано осиротел. В 1828 году Тарас Шевченко попал в услужение в дом помещика Павла Энгельгардта в селе Вильшана, через год служил в его доме в Вильно, а с 1831 года - в Петербурге. Обнаружив способности юноши к рисованию, Энгельгардт решил сделать из него домашнего живописца и послал его в 1832 году в обучение к художнику Василию Ширяеву. В составе артели Ширяева Шевченко принимал участие в росписи Петербургского Большого театра как подмастерье-рисовальщик.

                В 1838 году влиятельные покровители Шевченко, среди которых - художник Карл Брюллов, поэты Василий Жуковский и Евгений Гребенка, выкупили его из крепостничества.

                Получив свободу, Шевченко стал студентом Петербургской Академии художеств. Благодаря высокому уровню подготовки его зачислили сразу в четвертый класс.

                Вскоре он стал одним из любимых учеников Карла Брюллова.

                В 1840 году в Санкт-Петербурге был опубликован первый украинский сборник стихов Шевченко - "Кобзарь". Ранние произведения Шевченко написаны в жанре баллады, поэмы, "думки". Значительные произведения этого периода - поэмы "Катерина" (1838), "Гайдамаки" (1841). На русском языке им были написаны поэмы "Слепая" (1842), "Бесталанный" (1844), драма "Назар Стодоля" (1843).

                В 1843 году Шевченко вернулся на Украину, в течение года путешествовал, занимался живописью. Итогом наблюдений стал альбом "Живописная Украина". В 1843-1845 годах им были написаны цикл поэзий "Три года" (центральным произведением которого является "Сон"), поэма "Кавказ", послание "И мертвым и живым…", стихи "Чигирине, Чигирине", "Большой погреб", "Стоит в селе Субботове" и др.

                В 1844 году Тарас Шевченко окончил Академию художеств, получив звание "неклассного (свободного) художника", и вновь отправился на Украину, решив поселиться в Киеве. Работал художником в Киевской временной комиссии по вопросам рассмотрения старых актов. В феврале 1847 года был утвержден на должность преподавателя рисования Киевского университета.

                В марте 1847 года за участие в деятельности Кирилло-Мефодиевского общества и за антисамодержавные стихи Шевченко был арестован и сослан в Орскую крепость Оренбургского отдельного корпуса с царской резолюцией о запрете писать и рисовать. Во время ссылки, в 1848 году, Шевченко как художник вошел в состав экспедиции, задачей которой было исследование Аральского моря. В 1850 году по доносу одного из офицеров поэт был арестован в Оренбурге, по этапу отправлен в Орскую крепость и заключен в каземат. Вскоре был переведен на полуостров Мангышлак Каспийского моря, в Новопетровское укрепление. В 1851 году Шевченко вновь был включен как художник в состав геологической экспедиции в горах Каратау.

                В годы ссылки Тарасом Шевченко были написаны поэмы "Варнак" (1845) и "Марина" (1848), циклы "В каземате" (1847) и "Цари" (1848), повести "Княгиня" (1853), "Музыкант" (1854-1855), "Несчастный", "Капитанша", "Близнецы" (все - 1855). Здесь же было создано много пейзажей, портретов, жанровых рисунков.

                В 1857 году Шевченко был освобожден из ссылки. По дороге в Петербург вынужден был задержаться в Нижнем Новгороде, так как ему был запрещен въезд в обе столицы. Нижнем Новгороде была написана поэма "Неофиты" (1857), триптих "Доля", "Муза", "Слава".

                Друзья Шевченко добились для него разрешения жить в Петербурге. Здесь он сблизился с кругом авторов "Современника" и близко сошелся с Николаем Чернышевским, Николаем Некрасовым и др.

                В 1859 году он в последний раз отправился на Украину, но был арестован и возвращен в Петербург.

                Последними прозаическими произведениями Тараса Шевченко были повести "Прогулка с удовольствием и не без морали" (1856-1858) и дневниковые записи "Журнал". В 1858 году был написан ряд высоких образцов интимной и пейзажной лирики.

                В последние годы жизни Шевченко активно занимался просветительской деятельностью. Он подготовил к печати "Букварь" для вечерних школ, который был выпущен тиражом в 10 тысяч экземпляров за счет автора, вместе с другими участниками петербургского украинского общества "Громада" готовил к выпуску первый номер журнала "Основа".

                Кроме того, Шевченко работал в областях станковой живописи, графики, монументально-декоративной росписи и скульптуры. В 1859-1860 годах он выполнил офорты из произведений зарубежных и русских художников. За успехи в этом искусстве Академия художеств присвоила Шевченко звание академика гравирования.

                Скончался Тарас Шевченко 10 марта (26 февраля по старому стилю) 1861 года. Был похоронен на Смоленском кладбище в Петербурге, а через два месяца гроб с его телом, в соответствии с завещанием поэта, был перевезен на Украину и похоронен на Чернечьей горе возле Канева.

                Произведения Шевченко переведены почти на все языки мира, многие произведения положены на музыку Николаем Лысенко и другими композиторами.

                Стихотворения "Думы мои, думы мои", "Завещание", начало баллады "Порченая" ("Реве та стогне Днiпр широкий") стали народными песнями.

                Именем Шевченко на Украине названы учебные заведения, театры, площади, улицы. Национальная опера Украины, Киевский национальный университет, центральный бульвар города Киева носят имя Тараса Шевченко. На сегодняшний день насчитывается 1384 памятника Тарасу Шевченко в мире: 1256 в Украине и 128 за рубежом - в 35 государствах.

                Материал подготовлен на основе информации открытых источников

                Украинский поэт Тарас Шевченко

                Украинский поэт Тарас Шевченко

                Источник: Тарас Шевченко

                Look at other dictionaries:

                • биметрия — БИМЕТРИ´Я (от лат. bis дважды и греч. μέτρον мера) двойная читка стиха, двойная интерпретация а) в результате явной двойственности его метрического строя или б) вследствие неясности и сложности его ритмической структуры. Примером Б. первого… …   Поэтический словарь

                • Знамя Победы — Штурмовой флаг 150 й ордена Кутузова II степени Идрицкой стрелковой дивизии …   Википедия

                • Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения …   Википедия

                • Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения …   Википедия

                • Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия

                • Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия


                Share the article and excerpts

                Direct link
                Do a right-click on the link above
                and select “Copy Link”

                Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.